День Європи в Україні

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.

В 2020 році День Європи в Україні припадає на 16 травня.

Міжнародний день праці — свято, що відзначається в 143 країнах (зокрема, в Україні) 1 травня або у перший понеділок травня. В Україні 1 травня оголошено вихідним днем.

• Перші першотравневі демонстрації пройшли наприкінці XIX століття

Вперше першотравневі демонстрації виникли в кінці XIX століття як прояв солідарності з австралійськими робочими, які 21 квітня 1856 року вийшли на мітинг, вимагаючи восьмигодинного робочого дня.

Цю ідею, що стала наслідком появи фабричної системи виробництва, підхопили і робочі США та Канади, які також влаштували низку демонстрацій і мітингів, поки один з них не закінчився розгоном, внаслідок якого загинули шість осіб.

• Початок травня став Днем солідарності трудящих після страти кількох робочих

Після смерті шести демонстрантів наприкінці XIX століття насильство не закінчилося, і коли на наступний день учасники мітингу знову вийшли на свою акцію, невідомий кинув у поліцію саморобну бомбу, що призвело до загибелі восьми правоохоронців і поранення десятків присутніх.

Підсумком цього стали кілька смертних вироків, і саме в пам'ять про страчених американські робочі запропонували оголосити перше травня Днем солідарності трудящих усього світу.

Парад на День праці в Торонто, 1900 рік / Фото: DR

• Перше травня люди відзначали ще з давніх-давен

Разом з тим, коріння святкування першого травня йдуть у далеке минуле. Так, в Європі в цей день раніше святкувався початок весняного посіву. При цьому, даному святу надавалося і релігійне значення, оскільки воно було присвячене древньому богу сонця і родючості Беленусу (Белену).

Пізніше його замістили близьким за датою Великоднем і Вальпургієвою ніччю, яку відзначають в ніч з 30 квітня на 1 травня. У слов'янській культурі перше травня також вважалося особливим днем, який називали святом весни.

Картина Сіди бога Беленуса, художник Джон Дункан, 1911 рік / Фото: DR

• На початку минулого століття першотравневі мітинги стали політичними платформами

На початку ж XX століття перше травня отримало в Російській імперії політичне забарвлення і стало платформою для революційних мітингів, а після Жовтневої революції 1917 року свято, присвячене солідарності пролетарів усіх країн, стало офіційним і вихідним.

Другий же день травня, як правило, відзначали так званими травневками на природі. При цьому, на відміну від країн Заходу, де свято з часом перетворилося на карнавальне дійство, в соціалістичному таборі воно мало офіціозно-політичні риси.

1 травня 1917 року в Петрограді (нині - Санкт-Петербург). Через п'ять місяців до влади в країні прийдуть більшовики / Фото: DR

• Остання масова демонстрація в СРСР переросла в антиурядову ходу

Востаннє перше травня в СРСР відзначали масовою демонстрацією в 1990 році. Втім, тоді мітинг солідарності переріс в антиурядовий, і навіть змусив Горбачова, який стояв на Мавзолеї, покинути захід.

У 1992 році День солідарності трудящих був перейменований у Свято весни та праці, а в 1993-му мирна демонстрація в Москві вже була розігнана ОМОНом, внаслідок чого загинув один правоохоронець, а ще десятки людей отримали поранення.

• День трудящих святкують у 142 країнах

Наразі День трудящих відзначають у 142 країнах і територіях. При цьому деякі з них - наприклад, США, Японія, Австралія і Нова Зеландія - святкують його не першого травня, а в інші дні.

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім'ї, молоді та дітей,  – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Ознаки того, що дитину цькують у школі:

 Відмова іти до школи з різних причин — «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»

 Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

 Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

 Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

 Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Причини булінгу

 Як правило, це ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА. Навіть якщо дитина виявляє це через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

 АТМОСФЕРА ВДОМА. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, з якими вдома поводяться як з жертвою. Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла маніпулювати своїм становищем жертви, щоб отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, якщо звикла, що до неї краще ставлятсья, коли вона бідна й нещасна, то вона відтворюватиме навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

Часто такими дітей роблять бабусі, підживлюючи ідею безпорадності дитини. Як результат — дитина не може себе відстояти за наявності сильного лідера.

 ЗАРЯДЖЕНА ЧАСТИНА В КЛАСІ. Це дитина агресор, якій чхати на почуття інших, яка шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Відрізнити таку дитину-жертву агресора від «вигнанця» можна за однією ознакою. «Вигнанець» буде таким у всіх колективах. А от дитина-жерва агресора може бути в інших колективах навіть лідером (де його психологічна структура вважатиметься сильною).

Що робити батькам

 ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, що таке булінг. За досліжденнями UNICEF в Україні 80% дітей рано чи пізно стають жертвами шкільного цькування. Більшість на ранніх етапах не розуміють, що це таке, і що треба розповідати вчителям про образи. Тому варто пояснювати дітям, що інші мають право робити з ними і на що не мають права.

Це починається з дитячого садка, коли, наприклад, на скаргу про примушування їсти батьки відповідають: ну, ти ж нічого їси, а цілий день у садку. Таким чином даючи іншій людині право на фізичне насилля над своєю дитиною. І коли уже в школі інші діти крадуть її зошити, змушують носити свій портфель, зганяють з місця — їй це видається невинними жартами, про які вона не розповідає.

 СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ. Не бігти одразу до школи. Спершу дізнатися, у дитини, що вона думає про цю ситуацію і підтримати. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до школи.

Або ж, коли застосовується фізична сила — в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до школи.

 Порадити ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ЗІ СТАРШИМИ. За можливістю не відходити надовго від учителя, щоб не допускати насилля.

 НЕ ВКЛАДАТИ СВОЇ ІДЕЇ В ГОЛОВУ ДИТИНИ. Коли щось радите — запитуйте, чи зможе дитина так учинити. Якщо відповідь буде — мені незручно, соромно, я так не зможу — шукайте інші варіанти. Головне не присоромлювати — «чому ти не можеш дати відпір?!!»

Не можна злитися на дитину за те, що вона не здатна на дорослі вчинки. Стежте за собою, завдання батьків — допомогти.

 З юридичної точки зору ви НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ І ПОГОВОРИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО З ДИТИНОЮ, ЯКА ОБРАЖАЄ вашу. Це можна ініціювати лише через школу або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.

 ПІДТРИМУВАТИ ДИВАКУВАТУ РИСУ в характері або зовнішності дитини, якщо саме через це з неї насміхаються. Перетворіть її на сильний бік дитини. Якщо йдеться про особливості зовнішності — зробіть фотосесію, щоб підкреслити. Якщо ж про замкнутість — знайти діяльність, де саме ці якості будуть найнеобхіднішими.

 Якщо булінг триває кілька місяців, — БЕЗ ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА НЕ ОБІЙТИСЯ.